Оприлюднено результати моніторингу впровадження НУШ

Дослідження мало на меті оцінити ефективність впровадження реформи НУШ в частині формування наскрізних умінь в учнів початкових класів та її сприйняття учасниками освітнього процесу.

У моніторингу взяли участь 150 навчальних закладів, розділених за типом: 

  • 25 пілотних шкіл, які проводять апробацію нового Державного стандарту початкової загальної середньої освіти;
  • 30 спеціалізованих шкіл – гімназій, ліцеїв, шкіл-колегіумів, навчально-виховних комплексів, у складі яких є початкова школа;
  • 95 непілотних загальноосвітніх шкіл та НВК.

Так, дослідження рівня сформованості наскрізних умінь учнів початкової школи виявило, що учні непілотних шкіл мають нижчі показники за всіма наскрізними уміннями порівняно з учнями спеціалізованих та пілотних шкіл. Зокрема, вищий у понад 10% результат учні пілотних шкіл показали за такими уміннями, як співпраця, прийняття рішень, розв’язання проблемних завдань, обґрунтування власної позиції, ініціативність, творчість.

На уроках української мови та/або літературного читання у спеціалізованих школах та пілотних класах учні більше, ніж у непілотних, висловлювали власні пропозиції та ідеї, ставили запитання. Це свідчить, що в спеціалізованих школах та пілотних класах учні більше залучені до процесу пізнання. Крім того, у пілотних школах значно частіше учні працювали над власними рішеннями, шукали інформацію в кількох джерелах, пояснювали вибір, розв’язували проблеми з повсякденного життя.

Результати моніторингу свідчать, що підходи до викладання, на яких базується реформа НУШ, підтримує більшість вчителів. Керівники закладів освіти у більшості також ставляться до неї позитивно – в середньому на 8,2 бали за десятибальною шкалою.

З-поміж позитивних змін, закладених реформою НУШ, педагоги та керівники закладів називали, зокрема, новий зміст освіти, зміну освітніх стандартів, більшу свободу педагога, дитиноцентризм, педагогіку партнерства, сучасне освітнє середовище, більшу автономію закладу освіти, справедливе фінансування, демократичне управління закладом, зменшення документообігу.

Крім того, навчально-методичні матеріали, розроблені в межах реформи НУШ, використовують у роботі не лише вчителі пілотних шкіл, а й близько чверті педагогів загальноосвітніх та спеціалізованих закладів.

Абсолютна більшість опитаних керівників закладів освіти – 99% – переконані, що передбачені реформою НУШ зміни здатні покращити якість шкільної освіти в Україні. Така ж сама частка керівників переконана, що реформа НУШ продовжуватиметься і далі, повною мірою або принаймні частково.

Більшість батьків так само позитивно оцінюють НУШ. З-поміж батьків учнів пілотних шкіл таких 81%, спеціалізованих закладів – 55%, загальноосвітніх шкіл – 51%. Із принципів НУШ батьки третьокласників найбільше підтримують дитиноцентризм, виховання на цінностях та педагогіку партнерства. 

За результатами дослідження його автори також напрацювали рекомендації щодо впровадження реформи НУШ. Рекомендації стосуються, зокрема, професійного розвитку педагогів та керівників шкіл, методики викладання та навчально-методичного забезпечення педагогів, системи оцінювання навчальних досягнень учнів, розвитку в учнів наскрізних умінь, наповнюваності класів, впровадження інклюзивної освіти.   

Із результатами дослідження можна ознайомитись за посиланням

Довідково.

Моніторинг впровадження реформи НУШ проводився з ініціативи МОН громадською організацією "Центр підтримки освітніх реформ" у співпраці з Командою підтримки реформ МОН за фінансової підтримки Швейцарії та Міжнародного фонду "Відродження". 

Дослідження проводилось за допомогою форм спостереження, анкет та опитувальників, компетентнісних завдань. За допомогою цих інструментів досліджувалась думка учнів 3-х класів, батьків учнів, вчителів та адміністрації шкіл.

Перший етап дослідження проведено 2019 року із залученням третьокласників, які навчаються за Державним стандартом початкової загальної освіти 2011 року. Водночас до вибірки було включено частину шкіл, які пілотують Держстандарт початкової освіти 2018 року. 

Другий етап заплановано на 2020-2021 навчальний рік. У ньому візьмуть участь третьокласники, які вже навчатимуться за програмами, розробленими на основі Держстандарту початкової освіти 2018 року. 

Порівняння даних дослідження 2019 та 2020 років дасть змогу комплексно оцінити реалізацію цілей Нової української школи, відслідкувати зміни, спричинені реформою НУШ, у частині сформованості наскрізних умінь в учнів, застосуванні підходів до організації освітнього процесу, сприйняття реформи батьками, адміністрацією навчальних закладів.

У пілотних школах учні мають вищі показники за наскрізними уміннями порівняно з непілотними закладами, а реформу НУШ підтримують як батьки учнів, так і вчителі й керівники шкіл. Такі результати показує перший етап моніторингу впровадження реформи "Нова українська школа", оприлюднений на сайті МОН сьогодні, 7 серпня 2020 року. 

Дослідження мало на меті оцінити ефективність впровадження реформи НУШ в частині формування наскрізних умінь в учнів початкових класів та її сприйняття учасниками освітнього процесу.

У моніторингу взяли участь 150 навчальних закладів, розділених за типом: 

  • 25 пілотних шкіл, які проводять апробацію нового Державного стандарту початкової загальної середньої освіти;
  • 30 спеціалізованих шкіл – гімназій, ліцеїв, шкіл-колегіумів, навчально-виховних комплексів, у складі яких є початкова школа;
  • 95 непілотних загальноосвітніх шкіл та НВК.

Так, дослідження рівня сформованості наскрізних умінь учнів початкової школи виявило, що учні непілотних шкіл мають нижчі показники за всіма наскрізними уміннями порівняно з учнями спеціалізованих та пілотних шкіл. Зокрема, вищий у понад 10% результат учні пілотних шкіл показали за такими уміннями, як співпраця, прийняття рішень, розв’язання проблемних завдань, обґрунтування власної позиції, ініціативність, творчість.

На уроках української мови та/або літературного читання у спеціалізованих школах та пілотних класах учні більше, ніж у непілотних, висловлювали власні пропозиції та ідеї, ставили запитання. Це свідчить, що в спеціалізованих школах та пілотних класах учні більше залучені до процесу пізнання. Крім того, у пілотних школах значно частіше учні працювали над власними рішеннями, шукали інформацію в кількох джерелах, пояснювали вибір, розв’язували проблеми з повсякденного життя.

Результати моніторингу свідчать, що підходи до викладання, на яких базується реформа НУШ, підтримує більшість вчителів. Керівники закладів освіти у більшості також ставляться до неї позитивно – в середньому на 8,2 бали за десятибальною шкалою.

З-поміж позитивних змін, закладених реформою НУШ, педагоги та керівники закладів називали, зокрема, новий зміст освіти, зміну освітніх стандартів, більшу свободу педагога, дитиноцентризм, педагогіку партнерства, сучасне освітнє середовище, більшу автономію закладу освіти, справедливе фінансування, демократичне управління закладом, зменшення документообігу.

Крім того, навчально-методичні матеріали, розроблені в межах реформи НУШ, використовують у роботі не лише вчителі пілотних шкіл, а й близько чверті педагогів загальноосвітніх та спеціалізованих закладів.

Абсолютна більшість опитаних керівників закладів освіти – 99% – переконані, що передбачені реформою НУШ зміни здатні покращити якість шкільної освіти в Україні. Така ж сама частка керівників переконана, що реформа НУШ продовжуватиметься і далі, повною мірою або принаймні частково.

Більшість батьків так само позитивно оцінюють НУШ. З-поміж батьків учнів пілотних шкіл таких 81%, спеціалізованих закладів – 55%, загальноосвітніх шкіл – 51%. Із принципів НУШ батьки третьокласників найбільше підтримують дитиноцентризм, виховання на цінностях та педагогіку партнерства. 

За результатами дослідження його автори також напрацювали рекомендації щодо впровадження реформи НУШ. Рекомендації стосуються, зокрема, професійного розвитку педагогів та керівників шкіл, методики викладання та навчально-методичного забезпечення педагогів, системи оцінювання навчальних досягнень учнів, розвитку в учнів наскрізних умінь, наповнюваності класів, впровадження інклюзивної освіти.   

Із результатами дослідження можна ознайомитись за посиланням

Довідково.

Моніторинг впровадження реформи НУШ проводився з ініціативи МОН громадською організацією "Центр підтримки освітніх реформ" у співпраці з Командою підтримки реформ МОН за фінансової підтримки Швейцарії та Міжнародного фонду "Відродження". 

Дослідження проводилось за допомогою форм спостереження, анкет та опитувальників, компетентнісних завдань. За допомогою цих інструментів досліджувалась думка учнів 3-х класів, батьків учнів, вчителів та адміністрації шкіл.

Перший етап дослідження проведено 2019 року із залученням третьокласників, які навчаються за Державним стандартом початкової загальної освіти 2011 року. Водночас до вибірки було включено частину шкіл, які пілотують Держстандарт початкової освіти 2018 року. 

Другий етап заплановано на 2020-2021 навчальний рік. У ньому візьмуть участь третьокласники, які вже навчатимуться за програмами, розробленими на основі Держстандарту початкової освіти 2018 року. 

Порівняння даних дослідження 2019 та 2020 років дасть змогу комплексно оцінити реалізацію цілей Нової української школи, відслідкувати зміни, спричинені реформою НУШ, у частині сформованості наскрізних умінь в учнів, застосуванні підходів до організації освітнього процесу, сприйняття реформи батьками, адміністрацією навчальних закладів.

Джерело: https://mon.gov.ua/ua

Відгуки (0)

Рейтинг 0 з 5. Голосів: 0
Ще немає відгуків

Залиште ваші відгуки

  1. Залиште відгук як гість.
Rate this post:
0 Симолів
Attachments (0 / 3)
Share Your Location
Введіть текст, що на малюнку нижче.